.
К О Н Ц Е П Ц І Я
ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА РОЗВИТКУ
КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ХУСТСЬКИЙ БАЗОВИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ»
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
(перспективний план
розвитку на 2019 – 2024 н.р.)
Хуст – 2019
1. Вступ
Концепція освітньої діяльності комунального закладу «Хустський базовий
медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради (надалі – Коледж) спрямована на підвищення якості підготовки медичних фахівців, інтеграції медичної освіти і науки, покращання медичної допомоги населенню, забезпечення конкурентоспроможності випускників у фаховому коледжі на вітчизняному та міжнародному ринках праці.
Концепція освітньої діяльності фахового коледжу розроблена на основі законодавства України та враховує вимоги Законів України: «Про освіту», «Про мову», «Про вищу освіту», «Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХІ століття”)», нормативно-правових актів Кабінету міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Статуту коледжу, Положення про державний вищий заклад освіти, Концепція розвитку (модернізації) Коледжу на період 2019-2024 н.р. тощо.
Актуальність Концепції зумовлена:
■ сучасними вимогами до якості вищої медичної освіти;
- динамічними змінами в охороні здоров’я, соціальними, економічними, етичними та правовими особливостями діяльності суб’єктів системи охорони здоров’я в Україні;
- розвитком медичної науки, доказової медицини;
- інтенсифікацією міжнародного співробітництва в сфері медичної освіти.
Мета
Концепції: створення
організаційних умов для підвищення якості медичної освіти шляхом приведення її
стандартів до міжнародних вимог та ефективного використання
матеріально-технічного і педагогічного потенціалу Коледжу.
2. Завдання, напрямки та шляхи розвитку фахового Коледжу.
2.1.Основні завдання розвитку
- Визначення стратегії розвитку (модернізації) фахового Коледжу на найближчі роки та перспективу (5 років), забезпечення ефективної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів випускників, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування її інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації;
- перехід Коледжу на рівень сучасних новітніх технологій і стандартів навчальної та методичної роботи для досягнення високої конкурентоспроможності в умовах діяльності на національному та міжнародному ринках;
- застосування під час освітнього процесу української мови як державної;
- сприяння перепідготовці та підвищенню кваліфікації викладацького складу вивченню міжнародних стандартів у галузі медицини;
- активізація
професійного самовдосконалення і самоосвіти,
з орієнтацією на забезпечення фахового росту; - широке використання можливостей атестації і міжатестаційного періоду, стимулювання категорійного і кар’єрного росту шляхом створення атмосфери здорової конкуренції, реалізація принципу «вмієш сам – навчи колегу»;
- активізація методичної роботи в аспекті розробки та коригування традиційних навчально-методичних матеріалів (навчальних програм, посібників, програмно-педагогічних засобів, тощо) відповідно до змін, що відбуваються у світі, науці та медицині;
- розробка та впровадження нового покоління методичного забезпечення освітнього процесу, зорієнтованого на розвиток у здобувачів освіти творчої самостійності, здібностей і нахилів з урахування їх інтересів, впровадження автоматизованих навчальних курсів у вигляді електронних підручників, посібників зі спеціальності 223 Медсестринство та 226 Фармація, промислова фармація за якими здійснюється підготовка фахівців у Коледжі;
- поетапне впровадження у освітній процес сучасних високоефективних засобів навчання (комп’ютерних, мультимедійних), що надають гарантії якості підготовки молодших спеціалістів;
- забезпечення проходження навчальної, виробничої та переддипломної практик здобувачів освіти методичними матеріалами;
- забезпечення належних умов для діяльності органів студентського самоврядування;
- активізація пошуково-дослідної діяльності здобувачів освіти Коледжу;
- обладнання аудиторій сучасними меблями та побутовим устаткуванням, реконструкція, озеленення прилеглої території;
- розширення фонду бібліотеки, впровадження електронних формулярів, збільшення кількості робочих місць для користувачів Інтернетом у читальній залі бібліотеки.
- Оновлення та удосконалення сайту Коледжу з метою розширення поінформованості в різних населених пунктах про можливості і специфіку Коледжу.
2.2. Основні напрями Концепції
- впроваджувати в освітній процес стандарти надання медичної допомоги відповідно до клінічних протоколів;
- вивчити можливість залучення викладацького персоналу до науково-педагогічної діяльності Коледжу;
- оснастити кабінети Коледжу сучасною комп’ютерною та проекційною апаратурою;
- клопотати перед Департаментом охорони здоров’я про виділення коштів для придбання навчального обладнання, тренажерів та муляжів;
- удосконалювати комп’ютерну мережу Коледжу, забезпечити широкий доступ здобувачів освіти і викладачів до глобальної інформаційної мережі Інтернет;
- розвиток інформаційного забезпечення освітнього процесу із системою управління через програму Деканат;
- розширити фонд необхідної навчальної і наукової літератури в бібліотеці;
- виробляти у здобувачів освіти практичні навички з обраної спеціальності, удосконалювати зміст, форми та ефективність навчальних і виробничих практик, гармонійно поєднувати теоретичні знання з практичними вміннями;
- розширювати перелік закладів охорони здоров’я для проведення практичної підготовки здобувачів освіти;
- підвищувати кваліфікацію педагогічних працівників у контексті безперервної освіти, сприяти їх систематичному стажуванню у провідних вищих навчальних закладах і наукових установах України;
- впроваджувати різноманітні форми заохочення співробітників Коледжу залежно від ефективності їх навчально-методичної роботи, використання сучасних технологій у освітньому процесі;
- створити сприятливі умови для вивчення здобувачами освіти державної та іноземних мов;
- сприяти розвитку студентського самоврядування на рівні Коледжу, відділень, груп і в гуртожитку, залучати членів студентського самоврядування до складу педагогічної ради Коледжу.
2.3. Основні шляхи розвитку
- Аналіз демографічних даних про чисельності випускників загальноосвітніх шкіл у регіоні з метою удосконалення профорієнтаційної роботи серед школярів та прогнозування набору майбутніх здобувачів освіти.
- Удосконалення системи комплектування контингенту здобувачів освіти.
- Встановлення дієвих зв’язків циклових предметних комісій Коледжу з відповідними кафедрами університетів міст Ужгород, Львів, Івано-Франківськ та Чернівці з метою підвищення якості фахової і методичної роботи викладачів Коледжу.
- Участь у науково-практичних конференціях, виставках, дослідженнях.
Підвищення результативності практичної роботи Коледжу шляхом:
- проведення
конкурсів, змагань, олімпіад;
- з коледжами регіону проводити співпрацю з метою вивчення та впровадження передового досвіду діяльності викладачів та здобувачів освіти;
- удосконалення системи діагностики якості освіти в коледжі та визначення відповідності рівня професійної освіти державним стандартам.
Широкопланове впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес:
- удосконалення
комп’ютерної грамотності серед викладачів;
- інформатизація документообігу та управління навчально-виховним процесом;
- продовження роботи над поповненням банку електронних версій навчально-методичної документації;
- продовження комп’ютерної контрольно-моніторингової системи визначення якості знань для поточного і семестрового контролю навчальних досягнень;
- комп’ютеризація роботи приймальної комісії;
- продовження роботи над створенням електронних варіантів тестів і тестових завдань з навчальних дисциплін.
3. Розвиток управління фахового Коледжу
Управління Коледжем спрямоване на організацію та забезпечення оптимальних умов функціонування Коледжу. Створення системного механізму управління, якому властиві:
- гнучкість
- динамізм
- мобільність
- демократизм
- здатність до саморегуляції.
Визначним у розвитку управління Коледжем має стати забезпечення тісного співробітництва з Департаментом охорони здоров’я Закарпатської обласної державної адміністрації, Департаментом науки і освіти Закарпатської обласної державної адміністрації, науковими установами, іншими вищими навчальними закладами І-ІІ рівня акредитації, органами громадського самоврядування.
Управління освітньою діяльністю має забезпечити:
- створення рівних умов для молоді у здобутті освіти;
- дотримання державних вимог щодо змісту, рівня й обсягу освіти;
- стимулювання творчого пошуку, новаторства викладачів;
- можливість індивідуального загальнокультурного та професійного становлення здобувачів освіти;
- ефективну діяльність Коледжу.
3.1. Основні шляхи розвитку управлінської діяльності Коледжу
- Реалізація
системи державно-громадської оцінки діяльності Коледжу, якості його
загальноосвітньої та фахової підготовки молодших спеціалістів через систему
акредитації та атестації.
- Наукове обґрунтування системи управління освітньою діяльністю Коледжем в умовах ринкових відносин.
4. Розвиток пошуково-практичної роботи
Важливим фактором розвитку Коледжу є рівень розвитку в ньому пошуково-практичної роботи. Така робота є однією з ефективних форм удосконалення та розвитку фахового рівня тих, хто нею займається, і не лише в теоретичному, а й у практичному аспектах. Пошуково-практична робота забезпечує формування системи фундаментальної й прикладної підготовки фахівців, здатних проводити інноваційні перетворення, одержувати нові науково-методичні результати.
4.1. Основні напрямки пошуково-практичної роботи
- підвищення практичної спрямованості теоретичних знань;
- урізноманітнення методів контролю за практичним етапом формування фахівця;
- активізація пошуково-практичної діяльності та залучення до неї більшої кількості педагогічних працівників закладу освіти;
- розробка методичного та нормативного забезпечення організації й управління пошуково-практичною діяльністю в Коледжі;
- популяризація пошуково-практичних досягнень працівників і здобувачів освіти Коледжу та участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, конференціях;
- розвиток практичної бази Коледжу;
- глибоке вивчення результатів оцінювання і стимулювання (оцінювання) досягнень здобувачів освіти з відповідними рекомендаціями;
- збалансування вимог роботодавців і практичних досягнень випускників.
4.2. Основні завдання розвитку пошуково-практичної роботи:
- Продовження роботи студентських гуртків з проведенням науково-дослідницької роботи.
- Продовження роботи науково-практичних конференцій в Коледжі та залучення до них творчої молоді міста.
- Стимулювання викладачів і здобувачів освіти Коледжу до участі в різноманітних конкурсах, конференціях, олімпіадах.
- Стимулювання педагогічних працівників до публікацій у фахових виданнях та спеціалізованих сайтах.
5. Методична робота в коледжі
Методична робота є цілеспрямованою діяльністю вищого навчального закладу щодо забезпечення психолого-педагогічної та методичної підготовки викладачів з метою підвищення ефективності їх освітньої діяльності та педагогічної майстерності. Вона сприяє особистісному розвитку викладача.
Методична діяльність є специфічним різновидом освітньо-управлінської діяльності. Сучасне розуміння сутності професійної діяльності методиста як взаємодії педагогічної, управлінської та інноваційної складових виходить далеко за межі суто організаційної методичної роботи і сягає творчого та дослідницького рівня.
Методична робота спрямована на залучення нових знань з метою професійного розвитку педагога, піднесення ефективності освітнього процесу в цілому.
Метою методичної роботи коледжу є забезпечення завдань концепції розвитку коледжу на 2019-2024 роки, що реалізується через постійне удосконалення освітнього процесу, задоволення освітніх потреб викладачів, створення умов щодо їхнього фахового, педагогічного,методичного зростання та особистісної самореалізації, оволодіння ними сучасним змістом і технологіями навчання і виховання, методами наукового аналізу власної педагогічної діяльності, засобами вирішення педагогічних задач, спрямованих на розвиток особистості здобувача освіти, його соціалізації.
Одним із провідних призначень методичної роботи є підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності викладачів.
5.1. Робота колективу коледжу над методичною проблемою.
«Формування загальних, комунікативних і професійних компетентностей у студентів медичних коледжів шляхом упровадження сучасних освітніх технологій».
5.2. Основні завдання методичної роботи в коледжі:
- надання науково-методичних рекомендацій викладачам і студентам коледжу;
- підтримка педагога в його соціалізації, розвитку особистісного професійного і методичногопотенціалу, оновленні професійного досвіду;
- спрямування та координація роботи методичних(циклових) комісій коледжу та опорних циклових комісій по базі(регіону);
- створення комплексу методичного забезпечення всіх дисциплін навчального плану з обов’язковим створенням банку тестових завдань і комплексних кваліфікаційних практичних завдань з кожної окремої спеціальності;
- розробка й упровадження в практику роботи циклових комісій методичних рекомендацій та вказівок щодо вдосконалення науково-методичної роботи та професійної підготовки майбутніх фахівців, організації всіх видів самостійної роботи студентів;
- реалізація навчально-методичного супроводу новостворених стандартів освіти, наказів Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України;
- сприяння розвитку творчого потенціалу кожного викладача, створення організаційних умов для безперервного фахового підвищення кваліфікації викладачів під гаслом : «Освіта протягом усього життя»;
- активне залучення викладачів і студентів до навчально-методичної, науково-пошукової та науково-дослідної роботи, розробка тематики науково-пошукової роботи та технічної творчості студентів;
- вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду кращих викладачів коледжу;
- розробка тематики та проведення науково-методичних, науково-практичних, навчальних конференцій, нарад, семінарів, педагогічних читань, організація та проведення методичних і тематичних тижнів;
- впровадження в освітній процес новітніх технологій та форм навчання відповідно до світових стандартів, зокрема : інтерактивних технологій навчання, комп’ютерного моніторингу якості самостійної роботи студентів, індивідуалізованого навчання та інших; всебічний аналіз відкритих і цілеспрямованих занять з обов’язковою участю молодих викладачів;
- розширення взаємодії коледжу з Ужгородським національним університетом щодо розвитку наукових і педагогічних досліджень у сфері вищої освіти і медицини.
5.3. Основні напрями методичної роботи:
Планування
- щорічного плану роботи методиста;
- плану роботи методичного кабінету;
- графіку підвищення кваліфікації викладачів, проходження атестації викладачів;
- плану роботи школи молодого викладача;
- плану проведення методичних і тематичних тижнів у коледжі;
- плану вивчення передового досвіду викладачів;
- графіку відкритих і цілеспрямованихзанять;
- графіку відвідування занять викладачів.
Участь у плануванні
- роботи коледжу;
- роботи циклових предметних комісій, опорних циклових комісій;
- виховної роботи;
- роботи педагогічної ради.
Організація
- роботи з підвищення кваліфікації викладачів;
- навчально-методичної, експериментальної, пошуково-дослідної роботи викладачів;
- узагальнення та популяризація перспективного педагогічного досвіду;
- атестації викладачів;
- участі викладачів у науково-практичних конференціях, науково-методичних конференціях;
- відкритих занять;
- виставок методичних робіт, мультимедійних презентацій лекцій викладачів, електронних посібників до проведення практичних занять та організації самостійної роботи студентів, написання та оформлення творчих робіт студентів.
Контроль за:
- виконанням планів-графіків: атестації викладачів, взаємовідвідування навчальних занять викладачами, проведення відкритих занять, підвищення кваліфікації (курси, стажування), методичних або тематичних тижнів;
- веденням навчально-методичної документації;
- проведенням консультацій;
- діяльністю циклових предметних комісій.
Звітність
- щорічний звіт про методичну роботу;
Упровадження
- нових педагогічних технологій та методичних інновацій в освітній процес.
Створення
- нової методичної документації;
- зразків нової навчально-методичної документації (комплекс методичного забезпечення навчальних дисциплін, банку тестових завдань та індивідуальних практичних завдань).
5.4. Форми методичної роботи:
Колективні
- засідання базової методичної ради, циклових комісій ;
- школа молодого викладача;
- методичне об’єднання голів циклових предметних комісій;
- творчі групи педагогів (майстер-клас; наставників);
- психолого-педагогічні семінари (семінар-практикум, теоретичний семінар, семінар-тренінг, нарада-семінар), науково-практичні та науково-методичні конференції, виробничі наради;
- методичні виставки;
- творчі звіти викладачів.
Індивідуальні:
- індивідуальна самоосвітня робота викладача коледжу;
- атестація викладача;
- наставництво і стажування молодих спеціалістів;
- відвідування та взаємовідвідування навчальних занять;
- робота з творчо працюючими викладачами;
- консультації методиста, голів циклових комісій, досвідчених викладачів.
Нетрадиційні:
- моделювання педагогічних ситуацій;
- академії педагогічної майстерності, університети психолого-педагогічних знань.
6. Виховна робота в Коледжі
Пріоритетні напрями виховної діяльності :
- єдність навчального та виховного процесів;
- розвиток гуманістичного мікроклімату, культури взаємовідносин, здорового способу життя;
- формування творчої атмосфери;
- підвищення ефективності інформаційно – просвітницької роботи;
- виховання молоді з патріотичних, гуманістичних позицій;
- удосконалення індивідуальної, виховно-профілактичної роботи зі студентами;
- організація соціально-психологічної допомоги студентам;
- розвиток студентського самоврядування, допомога студентським організаціям;
- формування коледжних традицій.
Основні форми виховної роботи зі студентами :
- позаурочні заняття;
- виховні години :на рівні академічної групи, коледжу, області ;
- заняття в спортивних секціях, гуртках, творчих колективах і студентських клубах;
- участь у підготовці і проведенні конкурсів, свят, тематичних вечорів, зльотів та інше.
6.1. Мета та завдання національно-патріотичною виховання здобувачів освіти
Національно-патріотичне виховання молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність педагогічного колективу щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.
Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України.
Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:
- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
- сприяння набуттю молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства.
6.2. Принципи патріотичного виховання
Патріотичне виховання в Коледжі має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:
- принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
- принцип самоактивностій саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;
- принцип полікультурностіпередбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в здобувачів освіти відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;
- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в здобувачів освіти готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;
- принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;
- принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.
6.3. Шляхи поліпшення патріотичного виховання здобувачів освіти в Коледжі
- Розвиток
української мови для збереження національної культури, традицій, звичаїв,
історичної пам’яті.
- Розробка комплексної програми військово-патріотичного виховання.
- Включення проблематики патріотичного виховання до планів роботи педагогічної ради, методоб’єднання керівників академічних груп.
- Вивчення потреб здобувачів освіти, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень.
- Забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізично і морально здорової, патріотично налаштованої особистості.
- Проведення заходів, спрямованих на реалізацію патріотичного виховання.
- Розробка та підтримка волонтерських проектів, іншої громадської діяльності.
- Створення умов для популяризації кращих здобутків національної культури і духовної спадщини українського народу.
- Підтримка професійної і самодіяльної творчості здобувачів освіти.
- Активне залучення учасників бойових дій, діячів сучасної культури, мистецтва науки, спорту, які виявляють активну громадську позицію.
- Використання Інтернет-ресурсів, що популяризують українську історію.
Процес патріотичного виховання повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим та особистісним характеристикам здобувачів освіти.
Проведеннявиховних заходів потребує запровадження інноваційних технологій виховання, широкого використання технічних можливостей Коледжу.
Особлива роль у виховній діяльності покладається на студентське самоврядування, серед основних завдань якої є підвищення духовності та культури здобувачів освіти, відповідального ставлення до навчання.
Коледж співпрацює з органами державної влади, місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями.
6.4. Морально-правове виховання :
- Моральне виховання:
- формування почуття власної гідності, честі, свободи, рівності, працелюбності, самодисципліни;
- формування моральної культури особистості, засвоєння моральних норм, принципів, категорій, ідеалів суспільства на рівні власних переконань;
- становлення етики міжетнічних відносин та культури міжнаціональних стосунків.
- Громадянсько-правове виховання:
- прищеплення поваги до прав і свобод людини та громадянина;
- виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів України;
- виховання громадянського обов’язку перед Україною, суспільством;
- формування політичної та правової культури особистості;
- залучення студентської молоді до участі у доброчинних акціях і розвитку волонтерського руху.
6.5. Родинно-сімейне виховання:
- виховання поваги до сім’ї і батьків;
- ознайомлення студентів із законодавством про шлюб і сім’ю, з основами етики і психології сімейного життя;
- формування усвідомленого ставлення до батьківства;
- виховання загальнолюдських норм поведінки у відношеннях юнаків та дівчат, якостей сім’янина.
6.6. Художньо-естетичне виховання:
- розвиток естетичних потреб і почуттів, художніх здібностей і творчої діяльності;
- формування у молоді естетичних поглядів, смаків, які ґрунтуються на українських народних традиціях та кращих надбаннях світової культури;
- вироблення умінь примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті.
6.7. Трудове та екологічне виховання:
- формування особистості, яка свідомо та творчо ставиться до праці в умовах ринкової економіки;
- формування почуття господаря та господарської відповідальності;
- розвиток умінь самостійно та ефективно працювати.
- формування основ глобального екологічного мислення та екологічної культури; виховання готовності до активної екологічної та природоохоронної діяльності
- оволодіння знаннями та практичними вміннями раціонального природокористування;
- виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство;
6.8.Фізичневиховання та утвердження
здорового способу життя
- виховання відповідального ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя;
- формування знань і навичок фізичної культури в житті людини;
- забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів;
- фізичне, духовне та психічне загартування;
- формування потреби у безпечній поведінці, протидія та запобігання негативним звичкам, профілактика захворювань;
7. Розвиток післядипломної освіти
Післядипломна освіта в Коледжі (перепідготовка, підвищення кваліфікації, стажування) покликані забезпечити поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю, здобуття нової кваліфікації, наукового ступеня або одержання нового фаху на основі наявного освітнього рівня і досвіду практичної роботи.
Післядипломна освіта має задовольняти інтереси
працівників коледжу
у постійному підвищенні професійного рівня, виступати засобом соціального
захисту; забезпечувати потреби суспільства і держави у висококваліфікованих
конкурентоспроможних фахівцях.
Стратегічними завданнями розвитку
післядипломної освіти в Коледжі мають бути:
- Створення умов для постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівнів, оновлення професійних знань працівників коледжу, збагачення їх духовного, творчого та інтелектуального потенціалу.
- Оптимізація мережі організованих структур з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.
Основні напрямки розвитку післядипломної освіти полягають у:
- Вдосконаленні структури післядипломної підготовки; підвищення кваліфікації та перепідготовки керівних працівників, викладачів.
Шляхи розвитку післядипломної освіти в Коледжі
Поновлення практики направлення на стажування спеціалістів Коледжу у провідні вищі заклади освіти споріднених спеціальностей для покращеного вдосконалення їхньої фахової підготовки, ефективного включення у Всеукраїнські, міжнародні науково-технічні та культурно-освітні програми.
Оптимізація термінів та періодичності навчання в структурах післядипломної освіти, оновлення її змісту.
8. Система заходів для розвитку бібліотеки
З метою підвищення конкурентоздатності Коледжу на ринку освітніх послуг необхідно вирішити такі завдання:
■ забезпечення бібліотеки до локальної
комп’ютерної мережі і
глобальної мережі Інтернет;
■ створення повного електронного каталогу бібліотечного фонду.
Для забезпечення відповідності складу і обсягу фонду інформаційним потребам користувачів необхідно вирішити наступне:
- запровадження економічно обґрунтованого та
предметно-орієнтованого формування фонду;
- оптимізація технології комплектування багатоекземплярної навчальної літератури;
- систематично проводити
моніторинг інформаційних потреб
користувачів, ступеня їх задоволеності;
- проводити аналіз попиту фонду;
- оптимізувати склад
фонду шляхом списання
непрофільних,
багатоекземплярних документів, які втратили актуальність;
- збільшити кількість найменувань передплатних медичних періодичних видань;
- проводити
комплектування фонду навчальної літератури відповідно
до нормативів книгозабезпечення та реальних потреб для освітнього процесу;
- запровадити
комплектування фонду виданнями на електронних
носіях.
Для вдосконалення інфраструктури бібліотеки необхідно вирішити такі завдання:
- забезпечення в приміщеннях бібліотеки вимог охорони праці та протипожежної безпеки;
- своєчасний ремонт приміщення бібліотеки;
- поповнення читальної зали комп’ютерною та копіювальною технікою.
Для вдосконалення просвітницької та виховної роботи необхідно вирішити такі завдання:
- пропаганда духовних цінностей, історичної та культурної спадщини, національних традицій українського нараду;
- залучення студентської молоді до участі в просвітницьких заходах бібліотеки.
Для виконання цих завдань необхідно:
- провести моніторинг просвітницької діяльності бібліотеки;
- розробити систему розповсюдження інформаційної культури серед різних категорій користувачів;
- продовжувати вивчення історії розвитку Коледжу та міста Вовчанська.
8.1. Пріоритетні напрямки розвитку бібліотеки:
- забезпечення відповідності складу та обсягу фонду інформаційним потребам користувачів;
- збереження фонду бібліотеки;
- забезпечення доступу користувачів до всесвітніх та вітчизняних науково-освітніх ресурсів за рахунок використання інформаційно-комунікативних технологій;
- підвищення комфортності обслуговування всіх категорій користувачів;
- розвиток і вдосконалення інфраструктури бібліотеки;
- підвищення професійної компетентності працівників бібліотеки;
- участь у виховній та просвітницькій роботі зі студентською молоддю.
9. Кадрове забезпечення
9.1. Формування кадрового потенціалу
- Відповідно до Закону України «Про освіту», «Положення про атестацію педагогічних працівників у ЗБДМК з метою активізації творчої діяльності, стимулювання неперервної фахової та загальної освіти педагогічних працівників, підвищення їх персональної відповідальності за результати навчання і виховання дітей і молоді всі педагогічні працівники коледжу підвищують свою професійну кваліфікацію та проходять атестацію 1 раз на 5 років.
- Збільшення кількості викладачів, що навчаються в магістратурі.
- Залучати молодих спеціалістів на вакантні місця.
- Активізувати роботу «Школа молодого викладача».
10. Контингент студентів
Проведення профорієнтаційної роботи з учнями шкіл міста та області з метою роз’яснення правил прийому до Коледжу та перспектив, які надає здобута в Коледжі освіта як у майбутній професійній діяльності, так і у подальшому процесі освіти.
Для збереження контингенту Коледжу проводити:
- зустрічі з випускниками минулих років;
- дні відкритих дверей;
- предметні тижні;
- збори здобувачів освіти по відділеннях з метою підвищення якісної успішності та виконанню правил внутрішнього розпорядку;
- науково-практичні конференції здобувачів освіти;
- інформування батьків про стан успішності здобувачів освіти;
- консультації і додаткові заняття;
- організація роботи гуртків.
11. Пріоритети соціального захисту
Соціальні пільги і гарантії для співробітників та здобувачів освіти Коледжу закладені в Колективному договорі.
Основними пріоритетами соціального захисту в Коледжі є:
- преміювання і заохочування працівників усіх категорій та здобувачів освіти, надання їм матеріальної допомоги;
- встановлювання індивідуальних надбавок до зарплати стимулюючого характеру;
- сприяння нормальній роботі мережі громадського харчування в Коледжі;
- здійснення заходів, спрямовані на зменшення захворюваності серед співробітників та здобувачів освіти;
- забезпечення проведення періодичних медоглядів працівників та здобувачів освіти;
- проведення культурно-просвітницької роботи;
- покращувати санітарний стан, техніку безпеки та пожежну безпеку в корпусах, гуртожитку і на території Коледжу.
11.1.
Основні шляхи вдосконалення соціального захисту
учасників навчально-виховного процесу
- комплексне
вивчення проблем соціального захисту в Коледжі для створення належних умов
праці, побуду, відпочинку, медичного обслуговування;
- удосконалення системи оплати педагогічної діяльності залежно від її обсягу і якості з урахуванням досвіду оплати праці педагогічних працівників у інших вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації;
- вироблення механізму соціального захисту здобувачів освіти;
- здійснення матеріально-технічного забезпечення державних вимог щодо змісту й обсягу освіти як важливого чинника її якості;
- створення сприятливих економічних і правових умов для участі громадськості в соціальній підтримці учасників навчально-виховного процесу в Коледжі.
12. Розвиток матеріально-технічної бази Коледжу
Фінансове та матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності Коледжу ґрунтуватиметься на пріоритетності витрат на розвиток освіти з регіонального бюджету.
Стратегічні завдання і напрямки розвитку фінансової та матеріально-технічної діяльності Коледжу полягають у:
- Переході Коледжу до ефективної моделі фінансування освітньої діяльності, адекватній вимогам ринкової економіки.
- Стимулюванні переходу Коледжу на новітні педагогічні технології та ефективну систему управління освітньою діяльністю, скороченні непродуктивних витрат, істотному збільшенні видатків на стимулювання пошуково-практичної роботи з проблем освіти.
- Забезпечення навчально-виховного процесу необхідними приміщеннями для проведення навчально-виховного процесу, спортивної роботи, а також необхідним навчальним обладнанням відповідно до науково обґрунтованих нормативів.
Виходячи з цього, фінансові джерела розвитку (модернізації) Коледжу мають спрямовуватися на:
- постійне оновлення та вдосконалення матеріально-технічної
бази;
- створення належних умов обслуговування, підтримку технічного стану наявної матеріально-технічної бази;
- запровадження новітніх програм і технологій навчання, підготовки і перепідготовки фахівців;
Основними шляхами розвитку джерел фінансування та матеріально-технічного забезпечення модернізації Коледжу є:
- Упорядкування системи оплати праці та стипендіального забезпечення відповідно до конкретних результатів роботи і якості навчання.
- Вдосконалення конкурсної та контрактної форми прийому на роботу.
- Забезпечення освітнього процесу підручниками та навчальними посібниками через бібколектори, торгівельну мережу за кошти Коледжу, благодійних фондів, меценатства та інших джерел.
- Проведення капітального ремонту, реконструкції існуючих будівель в закладі освіти, приведення їх площі, технічного стану, оснащення у відповідність з нормативними вимогами.
- Доукомплектування меблями і обладнанням, повне оснащення та модернізація комп‘ютерної і оргтехніки відповідно до потреб навчання.
Заходи по зміцненню
матеріально-технічної бази
| № з/п | Зміст | Термін виконання |
| 1 | 2 | 3 |
| Провести ремонт-заміну електропроводки другого поверху | Протягом терміну | |
| Провести капітальний ремонт приміщень бомбосховища | Протягом терміну | |
| Завершити роботи по спортивному майданчику | Протягом терміну | |
| Поточний ремонт в кабінетах та лабораторіях | Протягом терміну | |
| Провести заходи з протипожежної підготовки горища | Протягом терміну | |
| Проведення озеленення території Коледжу | Протягом терміну | |
| Заміна м’якого та твердого інвентарю | Протягом терміну | |
| Проводити капітальні ремонти кабінетів та службових приміщень | Протягом терміну | |
| Регулярно проводити заміну меблів в навчальних кабінетах та лабораторіях та приміщеннях адміністративно-господарської частини. | Протягом терміну | |
| Провести модернізацію комп‘ютерної техніки кабінету інформатики. | Протягом терміну | |
| Придбати мультимедійні проектори | Протягом терміну | |
| Провести оновлення покриття спортивного майданчика. | Протягом терміну | |
| Регулярно оновлювати матеріали та обладнання для проведення лабораторних та практичних робіт. | Протягом терміну |
13. Очікувані результати реалізації концепції розвитку
13.1. Очікувані результати в освітній діяльності
Реалізація Стратегії забезпечить перехід до нової якості вищої медичної освіти, потенціал якої буде спрямовано на вирішення пріоритетних питань вітчизняної охорони здоров’я, зокрема:
- впровадження інноваційної системи підготовки медичних кадрів на засадах інтеграції медичної освіти, науки та клінічної практики, що сприятиме підвищенню їх професійного рівня, якості надання профілактичної та медичної допомоги населенню;
- забезпечення ефективної взаємодії Коледжу з закладами охорони здоров’я області з метою підвищення якості підготовки медичних кадрів та їх конкурентоспроможності на вітчизняному ринку праці;
- нарощування педагогічного потенціалу Коледжу та його ефективне використання;
- приведення до міжнародних стандартів навчально-методичного забезпечення вищої медичної освіти на базі результатів фундаментальних і прикладних наукових, методичних досліджень із врахуванням принципів вітчизняного досвіду організації вищої медичної освіти;
- поліпшення організації, матеріально-технічного забезпечення, комп’ютеризації та інформатизації освітнього процесу;
- реалізація системи безперервного професійного розвитку медичних кадрів та підтвердження їх професійної компетентності;
- впровадження системи менеджменту якості освітніх послуг, підвищення кваліфікації викладачів;
- підвищення якості освіти і досягнення стабільно високого відсотка затребуваності випускників.
13.2. Очікувані результати у виховній роботі
Відповідно до Концепції на 2019-2024 роки, в якій визначені заходи для підвищення якості освіти, зокрема, впровадження системи оцінки викладача безпосереднім споживачем його послуг – здобувачем освіти, впровадження Кодексу честі викладача сприятиме підвищенню престижу професії викладача, його духовних і моральних цінностей.
Проведення моніторингу якості виховних заходів керівниками груп дасть змогу ефективно проводити на високому рівні комплекс виховних заходів для формування професійних якостей майбутнього фахівця-медика, формувати нові потреби, які здатні породжувати мотиви майбутньої професійної діяльності.
Підвищення психолого-педагогічної кваліфікації викладача дасть змогу ефективно використовувати навчальні заняття з метою формування професійної культури студента-медика (школа молодого викладача, циклова комісія з проблем виховання).
Удосконалення форм надання методичної допомоги органам студентського самоврядування (прес-конференції, круглі столи) дасть змогу підвищити рейтинг студентського самоврядування серед вищих навчальних закладів України, удосконалити систему харчування здобувачів освіти, дозвілля, побутові умови.
13.3. Очікувані результати в господарській діяльності
Капітальні, поточні ремонтні та будівельні роботи, які будуть проведені в 2019-2024pp. значно покращать проведення навчально-виховного процесу, санітарно-гігієнічні та побутові умови для здобувачів освіти та працівників Коледжу.
I. Ремонтні та будівельні роботи дадуть:
- постійне забезпечення холодною та гарячою водою;
- забезпечення оптимального теплового режиму в осінньо-зимовий період;
- можливість зменшити витрати на опалення.
II. Ремонтні роботи в корпусі Коледжу забезпечать:
- м’який та твердий інвентар в кабінетах;
- естетичний вигляд кабінетів і лабораторій;
- необхідні санітарно-гігієнічні умови, техніку безпеки та пожежної безпеки.
IІI. Ремонтні роботи в спортзалі та на спортивному майданчику забезпечать:
■ санітарно-гігієнічні умови та техніку безпеки під час проведення занять зфізичного виховання, спортивних секцій та спортивних змагань;
■ оновлене оснащення для проведення занять з фізичноговиховання.
13.4.Очікувані результати у фінансово-економічній
діяльності
Важливим мобільним джерелом власних надходжень Коледжу є плата за навчання здобувачів освіти – це 70,5% всіх надходжень. Виконання плану прийому на навчання призведе до збільшення надходжень до спеціального фонду Коледжу.
Збільшення надходжень дозволить забезпечити виплату зарплати з врахуванням її зростання, оплату комунальних послуг з врахуванням їх подорожчання.
Збільшення надходжень до спеціального фонду дозволить збільшити поточні видатки, що дасть змогу:
- забезпечити Коледж меблями, витратними матеріалами, канцелярськими товарами;
- забезпечення видатків на відрядження працівників;
- провести всі капітальні та поточні ремонти приміщень Коледжу.
- придбати необхідне медичне обладнання;
- обновити комп’ютерну техніку;
■ значно покращити умови роботи для працівників.